Слива «Анна Шпет»

## Історія сорту Анна Шпет (Anna Spath, Anna Späth) — давній сорт сливи домашньої. За паспортом Національної колекції плодових культур Великої Британії його виявили 1870 року в Угорщині, а 1874 року поширив розсадник Шпета в Берліні. Тож німецьке поширення не слід плутати з місцем початкової знахідки. ## Плоди й призначення Плоди овальні, середні або великі, з пурпурово-червоним забарвленням. Щільний зеленувато-жовтий м’якуш солодкий і соковитий, смак досить насичений. У колекційному описі кісточка вільна або напіввільна. Урожай використовують як десертний і для кулінарної переробки. ## Достигання та запилення У Броґдейлі збір припадає на середину й кінець вересня; українські строки залежать від місцевості та погоди. Сорт частково самоплідний, тому для надійнішого зав’язування бажано передбачити сумісну сливу з одночасним цвітінням. Колекційна середня маса плоду не є обіцянкою однакового калібру, а наявність старого сорту в колекції не доводить імунітету до хвороб.